Про гарні манери та умови їх виховання

Як іноді хочеться батькам, щоб у присутності сторонніх дитина поводилася виховано! Здоровалася, дякувала, не перебивала співрозмовника, не грубила і ще багато різноманітних «не»...

   Насправді ж із дітьми часто трапляються дивні історії. Наприклад, до Вас у гості прийшла Ваша давня приятелька, а малюк ніяк не хоче знайомитися з незнайомою тіткою і говорити їй: «Здрастуйте!» Вам ніяково, Ви сварите дитину, а вона зовсім не винна. У такому вчинку немає ні краплі невихованості. Іноді малятам властиво лякатися незнайомих людей. Якийсь час вони звикають, і тільки потім можуть вільно та невимушено спілкуватися.
   Буває і так, що Ваші родичі подарували дитині подарунок. А дитина засмутилася і сказала, що хотіла у подарунок щось інше. Швидше за все, це через дитячу щирість, а зовсім не бажання виявити невдячність. Тому не потрібно вбачати у всіх учинках маляти просту невихованість.
   Що ж таке насправді «гарні манери»? Багато чого з того, що ми так називаємо,— просто здоровий глузд і звичайна ввічливість стосовно оточуючих. І для того, щоб ці гарні манери стали для дитини природними, вона повинна постійно в них практикуватися.
   Тобто поводитися чемно і виховано не тільки «на людях», але й вдома.
   Батьки — найкращий приклад для дітей. І якщо тато вчора був нечемний із продавщицею в магазині, то сьогодні дитина може так само розмовляти із ким завгодно, навіть із мамою, тому що так розмовляв тато, маля прагне повторити татову поведінку і говорити так само.
   Тому батьки, що прагнуть прищепити дитині гарні манери, повинні, насамперед, почати із себе.
   Гарні манери - це ще й знання того, як потрібно розмовляти з людьми та робити компліменти, здатність реагувати на почуття іншої людини, бути чуйним, дружелюбним і терпимим.
   Тому просто навчити дитину говорити «Здрастуйте» або «Спасибі» замало. Важливо пояснювати і показувати, як потрібно ставитися до тих, хто молодший або слабший, до літніх або незнайомих людей.
   Дорослі чудово розуміють, що вміння поводитися виховано залежить від того, наскільки людина володіє собою, контролює свою поведінку. Тому немає сенсу вимагати від дворічного малюка, щоб він не колупав у носі в присутності гостей, хоча пояснити потихеньку обов’язково потрібно. А от дитина 5-6 років уже цілком здатна контролювати свою поведінку, її можна попросити їсти акуратно, ділитися цукерками і не розмовляти голосно в театрі. Починати навчати гарних манер можна в будь-якому віці, але фахівці вважають, що Ви полегшите завдання, закладаючи основи поведінки до 7—8 років, потім протягом наступних декількох років будете продовжувати навчання.
   Не намагайтеся навчити свою дитину гарних манер експрес методом. Звичайно, хочеться, щоб на найближчому дні народження вона гідно трималася і поводилася пристойно. Але, швидше за все, дитина просто розгубиться і навряд чи застосує нові знання на практиці.
   Даремно, навчаючи гарних манер, порівнювати свою дитину з іншими. Такі зауваження, як: «От Сергійко привітався, а ти що, не вмієш, чи що?» замість гарної поведінки, швидше за все, викличуть у дитини злість або ревнощі.
   Почніть із головних, на Вашу думку, правил. Наприклад, Ви йдете з дитиною до театру. Навряд чи в неї є багатий досвід відвідування таких заходів. Тому поясніть малюкові, як потрібно поводитися в театрі, чому не слід голосно розмовляти або вставати під час спектаклю.
   Не слід сварити дитину, якщо вона щось зробила не так. Особливо це шкідливо робити в присутності оточуючих. Краще придумайте умовний знак і домовтеся з дитиною, що якщо вона забуде, як поводитися або зробить щось не так, Ви непомітно покажете їй цей знак.

Як навчити дитину гарних манер?

• Показуйте приклад своєю поведінкою.
• Не намагайтеся навчити всього відразу.
• Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.
• Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.
• Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.
• Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.